Коли добрива насипом фасуються у біг-беги в порту, термінал створює транспортні одиниці, але не стає виробником або регуляторним власником етикетки продукту. Імпортер має надати затверджені дані та правило контролю партій, яке пов’язує кожну одиницю з правильним продуктом, поставкою й документами.

Етикетка — не лише брендинг. Залежно від ринку й продукту вона може містити обов’язкові відомості про товар, безпеку, кількість, відповідального оператора та простежуваність. Відповідальна ринкова сторона визначає застосовні правила до початку друку.

Розділіть маркування пакування й продукту

FIBC може містити інформацію виробника пакування:

  • ідентифікацію мішка;
  • безпечне робоче навантаження;
  • дані конструкції або випробувань;
  • піктограми обробки;
  • одноразовий або багаторазовий статус;
  • простежуваність виробника.

Етикетка продукту може окремо містити:

  • комерційну назву;
  • дані відповідального виробника або імпортера;
  • склад чи заявлені властивості;
  • кількість нетто;
  • номер партії, лота або інший traceability reference;
  • інструкції й попередження для відповідного ринку;
  • мову пункту призначення;
  • посилання клієнта або дистрибуції.

Не закривайте, не суперечте й не замінюйте дані виробника пакування без погодження відповідального спеціаліста.

Призначте власника етикетки

До фасування зафіксуйте відповідального за:

  • визначення обов’язкової інформації про продукт;
  • затвердження перекладів;
  • затвердження макета й друкованої проби;
  • змінні дані партії та кількості;
  • зв’язок етикетки з декларацією;
  • випуск версії у виробництво;
  • дозвіл на виправлення або заміну;
  • зберігання затвердженого master file.

Термінал застосовує випущену інструкцію й фіксує її використання. Він не має створювати продуктове твердження, обирати товарну класифікацію або визначати відповідність етикетки ринку.

Вимоги залежать від ринку призначення

Наприклад, Регламент ЄС 2019/1009 вимагає для EU fertilising products ідентифікацію на кшталт номера типу або партії та визначає обов’язки виробників й імпортерів. Оновлені правила ЄС також дозволяють певні формати цифрового маркування за визначених умов.

Ці вимоги ЄС застосовуються лише тоді, коли продукт і сценарій введення в обіг входять до їх сфери. Вони не замінюють українські правила чи вимоги іншого ринку. Імпортер отримує актуальну регуляторну консультацію для фактичного призначення.

Побудуйте контроль версій

Використовуйте керовану послідовність:

  1. імпортер надає затверджені master data;
  2. на їх основі створюється макет;
  3. відповідальна сторона затверджує пробу;
  4. версія отримує ідентифікатор і дату випуску;
  5. застарілі версії блокуються;
  6. змінні дані генеруються за погодженим правилом;
  7. термінал записує застосовану версію й діапазон;
  8. невикористані, пошкоджені або замінені етикетки звіряються.

Назви файлів на кшталт final-v2-new.pdf не є надійним контролем версій. Використовуйте чіткий ідентифікатор затвердження.

Визначте партію до фасування

Номер може відповідати лоту виробника, судновій партії, складському лоту, фасувальній серії, розподілу клієнта або іншій затвердженій логіці. Це не обов’язково одна й та сама партія.

Погодьте:

  • яка подія відкриває нову партію;
  • чи можна об’єднувати лоти постачальників;
  • як складська ідентичність переходить у фасування;
  • чи змінює перерва фасування номер партії;
  • як позначаються перепаковані одиниці;
  • як записуються клієнтські розподіли;
  • яка партія вказується у митних, сюрвейних і відправних записах.

Якщо одна суднова партія ділиться між кількома покупцями, комерційний розподіл може відрізнятися від базової продуктової партії. Записи мають зберігати обидва зв’язки.

Контролюйте змінну інформацію

Змінні поля можуть містити партію, номер одиниці, цільову або фактичну кількість, дату фасування, клієнта чи напрямок. Визначте, що друкується, що зберігається електронно, а що входить до packing report.

Процес має запобігати:

  • дублюванню номерів;
  • етикеткам іншого продукту або клієнта;
  • введенню нової версії посеред операції без запису зміни;
  • випуску одиниць до перевірки етикетки;
  • ручним виправленням без дозволу;
  • втраті читабельності під час складу й обробки.

Робота з невідповідними одиницями

Визначте дії, якщо:

  • мішок пошкоджений;
  • етикетка відсутня, нечітка або неправильна;
  • кількість поза погодженим допуском;
  • ідентичність продукту невизначена;
  • одиниця перепакована;
  • клієнтський розподіл змінено після фасування.

Контрольні статуси можуть бути hold, relabel, rebag, recheck або release. Відповідальна вантажна сторона дозволяє рішення щодо продукту; термінал записує виконану фізичну дію.

Звірте фасувальну операцію

Фінальний звіт має пов’язувати:

  • кількість насипу, подану на фасування;
  • кількість наповнених одиниць;
  • основу кількості;
  • використані версії пакування й етикетки;
  • діапазони партій і номерів одиниць;
  • невикористані або відхилені мішки й етикетки;
  • затримані, перепаковані чи перемарковані одиниці;
  • проби й присутність сюрвеєра;
  • залишок насипом або в технологічному інтерфейсі;
  • партії, випущені на склад або відправлення.

Інформація для термінала

Надайте затверджену специфікацію FIBC, інструкції пакування, master етикетки, ідентифікатор версії, логіку змінних даних, правило партії, допуск кількості, процес невідповідності, вимоги сюрвею й формат фінального звіту.

Якщо нанесення етикеток або партійна звітність потрібні в межах фасування FIBC, доступний обсяг підтверджується безпосередньо до початку операцій. Імпортер або інша відповідальна за продукт сторона зберігає відповідальність за регуляторний зміст і допуск на ринок.